Hunt: Showdown — Shrine Maiden's Hell

Цей DLC містить одного легендарного мисливця, дві легендарні зброї й одне легендарне приладдя:
- Miko (мисливець)
- Ochita Mozu (мисливський лук)
- Utsusemi (катана)
- Shinbatsu (метальні ножі).

Chisato Ryoko припала вухом до храмового дзвону, прислухаючись до знамень, які він виспівував: про нашестя жуків та жаб, суворі зими і священника, що зламає ногу на бруківці. Вона стискала дзвін у обіймах й тієї ночі, коли храм запалав, його служителів поскидали зі скелі, а її родини не стало. Залишилася лише Ryoko. Вона була єдиною, хто побачив, як з'явився ронін та вирізав усіх осквернителів до єдиного.

Ронін відтягнув Ryoko від дзвону, притиснув вухом до меча та знову залишив на самоті. Дівчина почула, що від леза теж лунала мелодія, але вона була навіть гучнішою.

Ryoko продовжила доглядати за руїнами храму, натираючи обвуглені стовпи торій, але гудіння її катани ставало дедалі наполегливішим, гіпнотизувало, поки вона нарешті не вирішила змусити замовкнути те, що спонукає лезо співати.

Впавши в транс, Ryoko пройшла три випробування.

Перетнула замерзле озеро з тисячею пильних птахів. Одного погляду на них вистачило б, щоб її душа залишилася в їхніх нерухомих крилах.

Пройшла ущелинами, встеленими тисячами кісток, знемагаючи від спраги, але жадаючи зовсім не води.

Нарешті вона дійшла до джерела пісні — журавля, чиї поранені легені кишіли оскверненими цикадами. Журавель клюнув її в підборіддя й вигукнув:

«Радій, бо кожна нова проріха пропускає все більше світла».

Ryoko зламала журавлю шию. Шелест дерев вщухав, а з ним минав і транс. Дівчина рушила до берега моря, де знову прислухалася до співу меча. Залунала нова пісня. Вона народжувалася по інший бік світанку — там, де вода ставала чорною, а серця проклятих благали про проріхи й світло.